Я вже чув цей альбом раніше і навіть маю його на платівці. Слухав його, коли грав на гітарі, бо тоді мені подобався блюз-рок і варіації на тему.
Прямо перед сьогоднішнім прослуховуванням я думав, що альбом мені не зайде, але я помилявся. Легко слухається, класний тон гітарки, в альбома загалом приємний настрій. Година прослуховування пройшла не помітно, не потрібно було себе заставляти слухати. На iPod його не запишу, але буду частіше слухати на платівці.
Раніше не чув про цю групу. Це щось таке, що я сам би не вибрав слухати. Ось це і є плюсом цього сайту- заставляє слухати щось непередбачуване.
Прослухав 4 пісні. Поки нічого такого, типу Blondie. Трек Tattooed love boys класний. Трек Space Invader інструментальний, що явно не потрібно мені на такому альбомі.
Це не мій жанр явно, але подивимося. З перших нот дуже ретро вайб, теплий, ніби зернистий запис. You’re Good For Me гарний трек про кохання, але я підозрюю, що там всі пісні на цю тему.
Альбом дуже добрий, легко слухається, можна використати як любовний саундтрек до якогось контенту на Камінній.
Чи хотів би прослухати знову? -Ні мені досить. Чи був це приємний експірієнс? -Так, був.
Харош. Мабуть слухав цей альбом раніше, але точно не багато. Цікаво, цікаво.
Dazed and Confused клас, дуже різноманітний, з динамікою яка змінюється, сайкоделік трек.
Black Mountain Side акустичний фольковий трек, який гарно починається переплітаючись з кінцем попереднього треку.
I Can’t Quit You Baby повільний, ліричний і дуже гітар-соло центричний трек. Я хоч і не по мєдлякам, але це зайшло.
Альбом сподобався, класні блюз рокові гітари, треки досить довгі як для такого жанру, але тим і цікаві, бо в одному треку більше всяких різних відтінків. Не дуже подобається надривний вокал, але сайдьот. Залишаю альбом на плеєрі, ще буду слухати.
Не знаю чи зайде, але цікаво. Мені не чужа його творчість. Трохи насторожує, що лайв, але розраджує що в тюрмі.
Johnny молодець, вміє спілкуватися з зеками на расслабоні. Трохи дивно, що він притаскав до них свою жінку співати.
Досить багато монологів, що цікаво для фенів, але тримати лайв на плеєрі не дуже, бо цілу дорогу з роботи додому можна слухати тільки його чьос. Плюс лайва: коли він співає "San Quetin I hate every inch of you..." публіка дуже задоволено вигукує і вибухає оплесками.
Маю на диску, купляв ще коли CD були актуальні і продавалися в магазинах. Люблю цей альбом, правда давно не слухав і це нагадування щоб записати його на плеєр.
Прослухав цей альбом два рази на CD плеєрі - дуже круто. Вже зкачав цифрову версію, щоб записати на iPod.
Без поняття хто це.
Виглядало так, що це шось типу Kate Bush, але вже з перших пісень звучить більш комерційно, більш “polished”.
На останній хвилині Criminal класна кінгізардна музичка.
Взагалі музика доволі цікава, а вокал місцями дратує.
Коротше поки найгірша рекомендація. Не скажу що жахливо, але трохи було бажання щоб альбом якнайшвидше закінчився.
Дуже добре знаю цей альбом. Колись багато слухав. Там що не пісня то хіт, але прослухавши його нa плеєр записати не хочеться, на відміну від Portishead.
Якась попса з мого дитинства… :/
Creep класний трек. Гарна музика і не дратуючий вокал не таке солодке і приторне R&B, як я уявляв.
If I Was Your Girlfriend теж клас, гарна басуха і майже індастріел біт.
Коротше піде. Мабуть через те що це 90ті, то і звучання ближче до репу тих часів, тому мені більше зайшло ніж R&B з нульових би зайшло.
The Roots не дуже люблю, але поважаю. Буде цікаво послухати.
Несподівані панківські вставочки. А так досить попсово - не моє. The Seed (2.0) вже колись чув - прикольно. Complexity попсова, але гарна пісня. Something In The Way Of Things (In Town) - крутий джазовий, експерементальний трек. Якби весь альбом був такий, було б супер. Thirsty! - танцювальний трек, додає різноманітності альбому.
В загальному не зайшло, бо я думав що The Roots це щось в стилі A Tribe Called Quest, але ні.
Оце вже точно не відома мені фігня. Виглядає несерйозно.
Це чувак з Beach Boys. Він писав цей альбом 40 років, тобто почав, закинув і закінчив аж через 40 років.
Ну таке, досить annoying. Цікаве, абстрактне, але доволі дратує своєю несерйозною подачею.
О, а це цікаво. З задоволенням послухаю.
Ну мені відразу заходить. Starman - бенґер, вибачте за банальність. Ziggy Stardust теж дуже подобається.
Ок, знаю цього мужчину. Цей альбом не чув.
Це приємний і стабільний джаз, не експериментальний.
Недавно хотів його послухати. Цікаво.
Поки заходить. To Young to Die супер. Whatever it is I just can’t stop сподобався. Взагалі в нього багато класних бас гітар в музиці.
Зараз вагаюся чи записати його на плеєр. Може й варто, якщо хочеться щось піднесене і позитивне послухати.
Слухаю альбом вдруге, все-таки, це трійка (було б 3.5, якби було можна). Трохи не дотягує мені, надто попсово.
Альбом в якому Bjork на вокалі до того, як вона почала сольну кар'єру.
З першого треку звучить олд скульно і зразу впізнається її вокал.
Бленд new wave і Bjork - не погано.
Neil Young клас. Цього альбому не чув.
Down By the River подобається. Running Dry теж окей.
Останнім часом хотів їх послухати, бо розумів, що до них я ставлюся упереджено через те, що не імпонував Джим Моррісон.
Be Down So Long подобається, гарні блюз рокові гітарні рифи. На цьому альбомі ще є Riders On The Storm.
Загалом не дуже зайшло.
Без поняття що це, але обкладинка інтригує. Загалом сподобалося, буду слухати ще, може навіть і на плеєр попаде.
Про групу чув, ясне діло, але ніколи не слухав.
Поки що враження позитивні. Думав це якийсь ґрандж, але ні. Більш електронно-психоделічне і чілове.
Stuka не зайшов - нудний трек. Зразу наступний - Medication теж щось не дуже, якийсь пазітівний кліше-рок.
Судячи з назви один трек з цього альбому я точно чув.
Wrap It Up класна олдскульна хіпхопова музичка. The Walk сподобався, але загалом крінжова музичка. Jennifer звучить сучасно і не крінжово, класний трек.
О! Харош. Якраз хотів щось їхнє послухати. Я їх раніше не любив, але зараз після захоплення прогом і Blood Incantation мало би зайти.
Альбом на 1г 20хв, це напряг. Але слухаю і подобається, мабуть я вже достатньо постарів, щоб його сприймати.
Вперше бачу. Схоже на диско.
З першого треку клас - Shining Star сподобався. All About Love сексі трек з класною футуристичною музикою вкінці. Reasons теж зайшов, тут з жіночим вокалом.
Не люблю Джона Леннона.
Перший трек на альбомі Imagine чомусь не доступний через Apple Music в Україні, що з порогу вже створює негативне враження. I Don't Wanna Be a Soldier Mama трек не дуже, але з зрозумілих причин мушу його відзначити. Gimme Some Truth не погано, але загалом не чіпляє його творчість. Oh Yoko! - топовий трек. Звучить щиро і не пафосно.
Цих знаю, але альбому не слухав і назви треків на перший погляд не знайомі.
Шось SKA мені не дуже заходить, прослухав перших кілька пісень, може далі буде цікавіше. Hey, Little Rich Girl сподобалося.
Не зайшов альбом. Не мій стиль точно.
Не знаю хто це. Не виглядає цікаво.
Коротше він відомий своїми сатиричними текстами, що для мене, не англомовної людини представляє невелику цінність.
В загальному не моє. Навіть не дослухав.
А це вже діло! Музика з часів прослуховування репа на VHS записаного з MTV.
З першого трека зразу качає. Мені подобається.
Ladies First (feat. Monie Love) класний трек.
Queen of Royal Badness - теж супер, класна бібойська музика.
Мабуть це все-таки 3. Вже трохи переслухав такої музики, тому до цього альбому навряд чи буду повертатись.
Харош. Цілим цей альбом ніколи не слухав.
Трек Master of Puppets ніби вже чув багато разів, але тільки зараз помітив які епічні рифи і соло в середині пісні.
The Thing That Should Not Be це наступний трек і тут теж дуже жирні плотні рифи.
А вже Welcome Home не так заходить, це мєдляк, а мені їхні агресивні треки з важкими рифами більше подобаються. Хоча ні в середині цього трека рифи порядні, а потім ще й соло епічне.
Disposable Heroes тут зразу дуже хеві початок. Ще й щось по зрадницьки антивоєнне:
« Back to the front
You will do what I say, when I say
Back to the front
You will die when I say, you must die
Back to the front
You coward
You servant
You blind man».
Orion це інструментал, і мені подобається як він вписується в альбом. Трек традиційно важкий, дуже в стилі, але є й повільні, розтягнуті пасажі, майже як Blood Incantation.
Damage, Inc дуже красиво починається.
Не дуже його люблю, але моє ставлення може бути упередженим. Цікаво послухати.
Поки що добре слухається. Вокал трохи відштовхує, але в загальному окей.
Idiot Wind класний трек.
Meet Me in the Morning дуже схожк на Black Keys навіть вокалом.
Lily, Rosemary and the Jack of Hearts теж класний, веселий трек.
Коротше зайшло, 4 точно заслуговує, я б послухав ще.
Знаю їх, ніколи не сприймав серйозно. Подивимося.
Поки сайдьот, дуже чілова, приємна музичка.
Frank Zappa - клас. Якось мало його слухав, бо банально забував і не доходили руки. Його групи раніше не чув, цікаво.
Зразу з першого треку Hungry Freaks, Daddy мені подобається. Звучить цікаво і сучасно.
You're Probably Wondering Why I'm Here - шалена, не серйозна пісня, клас.
Взагалі все досить весело і не напряжно. Гарний альбом.
Не знаю що це. Виглядає нудно.
These days дуже популярний її трек, але мені так собі, нічого особливого.
It Was A Pleasure Then не погано, медитативний трохи навіть абстрактний трек.
Ну це легко. Знаю цей альбом, мені він подобається настільки, що є на плеєрі зараз.
Раніше їх нормально не слухав, але дуже сумніваюсь, що сподобається.
Ні, це точно не моє. Ще й вокал досить дратуючий. Навіть не буду дослуховувати.
Це, мабуть, джаз. Можна слухати.
Класичний, гарний, рівний джаз.
Щось психоделічне, мабуть.
Mr. Spaceman весела пісня, сподобалася.
Не сподівано хороший альбом.
Знаю цю жінку. Не моє, звісно, але послухаю.
Коротше не так погано, як я думав. Якісно зроблено, не дратує.
Колись давно слухав цей альбом.
Blister in the sun памʼятаю, класна пісня.
Цих знаю, з задоволенням послухаю.
Mrs. Robinson - бенґер. Я десь раніше вже чув цю пісню.
Досить класний альбом. Мені подобається, що там є якісь експерементальні електронні моменти, хоч альбом 1968 року.
Виглядає як rock’n’roll.
Виявляється це post-punk, але з елементами rock’n’roll. На вокалі Nick Cave.
